гарячковитий

ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний.

Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (Гончар, Таврія.., 1957, 337);

До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 759).

Значення в інших словниках

1. гарячковитий — гарячкови́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. гарячковитий — -а, -е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарячковитий — ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм. Схильний до запалу, захоплення; запальний. До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах); Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. гарячковитий — див. жвавий; запальний  Словник синонімів Вусика
5. гарячковитий — ЗАПАЛЬНИ́Й (який бурхливо реагує на все, легко збуджується, роздратовується), ГАРЯ́ЧИЙ, ПАЛКИ́Й, ПОРИ́ВНИЙ, ПОРИ́ВЧАСТИЙ, ШПАРКИ́Й, АЗА́РТНИЙ, ІМПУЛЬСИ́ВНИЙ, ЕКСПАНСИ́ВНИЙ, ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ (ГАРЯЧКУВА́ТИЙ) розм., ЗАГО́НИСТИЙ розм., ПАЛЮ́ЧИЙ розм.  Словник синонімів української мови