гарібальдійка

ГАРІБАЛЬДІ́ЙКА, и, ж., іст.

1. Жін. до гарібальді́єць.

Духом я, мабуть, була гарібальдійкою. Та арешт батька обламав мої крила (з мемуарної літ.).

2. Кругла жіноча шапочка, яку носили у другій половині XIX ст.

Дочка власниці маєтку панна Зося була в оксамитовій гарібальдійці (з мемуарної літ.);

У 1860-х роках знаменитий паризький модельєр Ворт увів у вжиток нову шапочку – гарібальдійку (з наук.-попул. літ.).