гарібальдійський
ГАРІБАЛЬДІ́ЙСЬКИЙ, а, е, іст.
Стос. до гарібальдійців.
Усе було переплутано, як завжди в цьому світовому місті, – стародавнє, сучасне і навіть майбутнє, що проривалось у схвильованому настрої римлян, у словах гарібальдійського гімну, що виникав то тут, то там, незважаючи на насторожені пильні дозори папської гвардії (О. Іваненко);
Під час Другої світової війни партизанські загони, що билися в Італії проти гітлерівських військ і фашистської армії Муссоліні, гордо носили на своїх бойових прапорах ім'я народного героя, називаючись гарібальдійськими бригадами (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)