Словник української мови у 20 томах

гарібальдійський

ГАРІБАЛЬДІ́ЙСЬКИЙ, а, е, іст.

Стос. до гарібальдійців.

Усе було переплутано, як завжди в цьому світовому місті, – стародавнє, сучасне і навіть майбутнє, що проривалось у схвильованому настрої римлян, у словах гарібальдійського гімну, що виникав то тут, то там, незважаючи на насторожені пильні дозори папської гвардії (О. Іваненко);

Під час Другої світової війни партизанські загони, що билися в Італії проти гітлерівських військ і фашистської армії Муссоліні, гордо носили на своїх бойових прапорах ім'я народного героя, називаючись гарібальдійськими бригадами (з публіц. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)