гарячішати
ГАРЯЧІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм.
Ставати гарячішим (див. гаря́чий 1).
І гарячішає море, і тепліють гори, і в млоску гарячому шелестять хвої чорного кипариса... (Остап Вишня);
Гарячішала спека. Розтанула роса, закурило над степом пилом (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)