гарячіти
ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм.
Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким.
Кров гарячіє;
// безос.
Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм.
Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким.
Кров гарячіє;
// безос.
Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)