Орфографічний словник української мови

гарячіти

гарячі́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гарячіти — -іє, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось — надворі гарячіє (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. гарячіти — Гарячіти, -чію, -єш гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.  Словник української мови Грінченка