Великий тлумачний словник сучасної мови

гарячіти

гарячі́ти

-іє, недок., розм.

Ставати гарячим, жарким.

|| безос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гарячіти — гарячі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось — надворі гарячіє (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. гарячіти — Гарячіти, -чію, -єш гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.  Словник української мови Грінченка