гарячіти

ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим, жарким.

Кров гарячіє;

// безос.

Сонце підбилось — надворі гарячіє (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. гарячіти — гарячі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гарячіти — -іє, недок., розм. Ставати гарячим, жарким. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарячіти — ГАРЯЧІ́ТИ, і́є, недок., розм. Ставати гарячим (у 1 знач.), жарким. Кров гарячіє; // безос. Сонце підбилось – надворі гарячіє (Сл. Гр.).  Словник української мови у 20 томах
4. гарячіти — Гарячіти, -чію, -єш гл. Становиться горячимъ, жаркимъ. Сонце підбилось — на дворі гарячіє.  Словник української мови Грінченка