гарячішати
ГАРЯЧІ́ШАТИ, аю, аєш, недок., розм. Ставати гарячішим ( див. гаря́чий 1).
І гарячішає море, і тепліють гори, і в млоску гарячому шелестять хвої чорного кипариса… (Вишня, І, 1956, 201);
Гарячішала спека. Розтанула роса, закурило над степом пилом. (Тулуб, Людолови, І, 1957, 385).
Словник української мови (СУМ-11)