гасання

ГАСА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. гаса́ти.

Пізно повернувся Антін. Він виморився гасанням по Мельницьких узгір'ях (С. Чорнобривець);

Гуркіт танків і тягачів на шляху нібито вщух, гасання мотоциклів на узліссі здавалося випадковим (П. Воронько);

Поїздки, засiдання, конфлiкти, чвари, безконечне гасання по вiддiлках, де вона когось сваритиме, когось миритиме, – таке її життя (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. гасання — гаса́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. гасання — -я, с., розм. Дія за знач. гасати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гасання — Гаса́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. гасання — ГАСА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. гаса́ти. Пізно повернувся Антін. Він виморився гасанням по Мельницьких узгір’ях (Чорн., Визвол. земля, 1950, 177); Гуркіт танків і тягачів на шляху нібито вщух, гасання мотоциклів на узліссі здавалося випадковим (Воронько, Партиз. генерал.., 1946, 81).  Словник української мови в 11 томах
5. гасання — Гаса́ння, -ня с. Бѣганіе, прыганіе.  Словник української мови Грінченка