гасити
ГАСИ́ТИ, гашу́, га́сиш, недок., що.
1. Припиняти горіння чого-небудь; тушити.
Осавула .. зганяв їх [людей] гасити пожежу (І. Нечуй-Левицький);
І не допитуйтеся у живих, що кожний із них в ті страшні часи робив: .. чи гасив у місті запалювальні бомби, чи рятував поранених (Остап Вишня);
// перен. Притлумлювати, приглушувати блиск очей, робити погляд менш виразним.
Нелегко було, коли помічав [Созінов], що дівчина сторонилась його. Ні, не сторонилась, а занадто була рівна і зразу ж віями гасила очі, коли ловила довгий погляд (М. Стельмах);
// рідко. Те саме, що вимика́ти.
Я гашу електрику на монтажному столі (Ю. Яновський).
2. перен. Не давати розвиватися; глушити.
Інтраверт гасить активність екстраверта (з наук. літ.);
// Гамувати, стримувати (про емоції, їх вияви).
Іван одсунувсь, насупившись, гасячи в очах п'яну пристрасть (С. Васильченко);
Немає сумніву, що Сава Федорович таки по-справжньому відчув неприємність від своїх розмов із Захаром і гасив її в тому клопоті біля .. прапора (Іван Ле);
– В район мене викликають, – гасячи посмішку, відповів Дорош (Григорій Тютюнник);
// Задовольняти (бажання, потребу).
До неї [річки] також пару разів біжить щодня уся сільська худоба, щоб гасити свою спрагу (І. Франко).
3. Зменшувати або припиняти дію, прояв чого-небудь.
Коли цей наказ [припинити вогонь], гасячи на своєму шляху стрілянину, докотився нарешті до Маковея, хлопець спочатку здивувався (О. Гончар);
Якщо відстань між проводами дорівнює довжині хвиль, то останні будуть накладатися в протилежній фазі і гасити одна одну (з наук. літ.).
4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення (про квитки, поштові марки і т. ін.).
Під час виставки діяла пластова пошта, яка гасила марки (з наук.-попул. літ.).
5. спец. Заливаючи негашене вапно водою, готувати матеріал для будівельних робіт.
Я вспокоююсь, дивлячись, .. як шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях та спускають відтак у ями (І. Франко);
В старовину на Русі говорили замість “гасити вапно” – “творити вапно”, а тому і ящик, у якому гасили, називали творилом (з наук.-попул. літ.).
△ (1) Гаси́ти / погаси́ти борги́ (заборго́ваність), фін. – виплачувати борги (заборгованість).
Ось уже понад місяць, як мій телефон відключили за злісну несплату рахунків, а погасити заборгованість я досі не спромігся (О. Авраменко);
(2) Гаси́ти м'яч, спорт., розм. – різким ударом збивати м'яч у польоті.
Голкіпер одеситів успішно гасив усі м'ячі, що надсилали в його ворота суперники (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)