гасити

ГАСИ́ТИ, гашу́, га́сиш, недок., що.

1. Припиняти горіння чого-небудь; тушити.

Осавула .. зганяв їх [людей] гасити пожежу (І. Нечуй-Левицький);

І не допитуйтеся у живих, що кожний із них в ті страшні часи робив: .. чи гасив у місті запалювальні бомби, чи рятував поранених (Остап Вишня);

// перен. Притлумлювати, приглушувати блиск очей, робити погляд менш виразним.

Нелегко було, коли помічав [Созінов], що дівчина сторонилась його. Ні, не сторонилась, а занадто була рівна і зразу ж віями гасила очі, коли ловила довгий погляд (М. Стельмах);

// рідко. Те саме, що вимика́ти.

Я гашу електрику на монтажному столі (Ю. Яновський).

2. перен. Не давати розвиватися; глушити.

Інтраверт гасить активність екстраверта (з наук. літ.);

// Гамувати, стримувати (про емоції, їх вияви).

Іван одсунувсь, насупившись, гасячи в очах п'яну пристрасть (С. Васильченко);

Немає сумніву, що Сава Федорович таки по-справжньому відчув неприємність від своїх розмов із Захаром і гасив її в тому клопоті біля .. прапора (Іван Ле);

– В район мене викликають, – гасячи посмішку, відповів Дорош (Григорій Тютюнник);

// Задовольняти (бажання, потребу).

До неї [річки] також пару разів біжить щодня уся сільська худоба, щоб гасити свою спрагу (І. Франко).

3. Зменшувати або припиняти дію, прояв чого-небудь.

Коли цей наказ [припинити вогонь], гасячи на своєму шляху стрілянину, докотився нарешті до Маковея, хлопець спочатку здивувався (О. Гончар);

Якщо відстань між проводами дорівнює довжині хвиль, то останні будуть накладатися в протилежній фазі і гасити одна одну (з наук. літ.).

4. Робити недійсним, таким, що не має сили, значення (про квитки, поштові марки і т. ін.).

Під час виставки діяла пластова пошта, яка гасила марки (з наук.-попул. літ.).

5. спец. Заливаючи негашене вапно водою, готувати матеріал для будівельних робіт.

Я вспокоююсь, дивлячись, .. як шипить та куриться вапно, що його гасять у великих дощаних скринях та спускають відтак у ями (І. Франко);

В старовину на Русі говорили замість “гасити вапно” – “творити вапно”, а тому і ящик, у якому гасили, називали творилом (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Гаси́ти / погаси́ти борги́ (заборго́ваність), фін. – виплачувати борги (заборгованість).

Ось уже понад місяць, як мій телефон відключили за злісну несплату рахунків, а погасити заборгованість я досі не спромігся (О. Авраменко);

(2) Гаси́ти м'яч, спорт., розм. – різким ударом збивати м'яч у польоті.

Голкіпер одеситів успішно гасив усі м'ячі, що надсилали в його ворота суперники (з газ.).