1. Словник української мови у 20 томах

гаситель

ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч.

1. техн. Те саме, що гасни́к 1.

Для істотного збільшення терміну служби гасителів коливань пропонується застосування мастильного матеріалу (з наук. літ.).

2. перен. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь.

Тарас Шевченко був нестримний, титанічно грізний у своїх прокльонах, звернених до гасителів усього світлого (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаситель — гаси́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гаситель — -я, ч. 1》 Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін. 2》 перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. 3》 тех. Обладнання для ослаблення або припинення якої-небудь дії. Гаситель коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко). Словник синонімів української мови
  4. гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін. 2. перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. гаситель — Гаситель, -ля м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7. Словник української мови Грінченка