гаситель
гаси́тель
-я, ч.
1》 Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін.
2》 перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь.
3》 тех. Обладнання для ослаблення або припинення якої-небудь дії. Гаситель коливань.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гаситель — гаси́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. техн. Те саме, що гасни́к 1. Для істотного збільшення терміну служби гасителів коливань пропонується застосування мастильного матеріалу (з наук. літ.). 2. перен. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
- гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко). Словник синонімів української мови
- гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін. 2. перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
- гаситель — Гаситель, -ля м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7. Словник української мови Грінченка