1. Словник синонімів української мови

гаситель

ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко).

ГЛУШИ́ТЕЛЬ зневажл. (той, хто перешкоджає розвитку чого-небудь), ГАСИ́ЛЬНИК розм., ГАСИ́ТЕЛЬ заст. В наш вік глушителям критики нема пошани (К. Гордієнко); Гаситель свіжих думок; Шевченко був нестримний, титанічно грізний у своїх прокльонах, звернених до.. гасителів усього світлого (з журналу).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаситель — гаси́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гаситель — -я, ч. 1》 Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін. 2》 перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. 3》 тех. Обладнання для ослаблення або припинення якої-небудь дії. Гаситель коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. техн. Те саме, що гасни́к 1. Для істотного збільшення терміну служби гасителів коливань пропонується застосування мастильного матеріалу (з наук. літ.). 2. перен. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін. 2. перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. Словник української мови в 11 томах
  5. гаситель — Гаситель, -ля м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7. Словник української мови Грінченка