1. Словник української мови в 11 томах

гаситель

ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч.

1. Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін.

2. перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь.

В могутньому розгортанні руху за мир — гнівна й грізна пересторога паліям війни та гасителям життя (Смолич, VI, 1959, 557).

3. техн. Обладнання для ослаблення або припинення якої-небудь дії.

Гаситель коливань.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гаситель — гаси́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гаситель — -я, ч. 1》 Назва різних приладів, пристосувань і речовин для гасіння світла, вогню і т. ін. 2》 перен., заст. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. 3》 тех. Обладнання для ослаблення або припинення якої-небудь дії. Гаситель коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ, я, ч. 1. техн. Те саме, що гасни́к 1. Для істотного збільшення терміну служби гасителів коливань пропонується застосування мастильного матеріалу (з наук. літ.). 2. перен. Той, хто не дає розвиватися чому-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. гаситель — ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко). Словник синонімів української мови
  5. гаситель — Гаситель, -ля м. Гаситель, гасильщикъ. К. Бай. 7. Словник української мови Грінченка