гасильник
ГАСИ́ЛЬНИК, а, ч., заст.
1. Пристосування для гасіння вогню (свічок, світильників і т. ін.).
Пам’ятаєш, як у Діккенса дух різдва часом сам себе гасильником накривав (Л. Укр., V, 1956, 112);
*У порівн. Паламар вертівся і скакав по хаті то до Івана, то до Василя, розмахуючи лісковим костуром, мов гасильником (Фр., І, 1955, 163).
2. перен., розм. Те саме, що гаси́тель 2.
Скрізь, де народжується смілива думка або сумнів щодо святого письма, — з’являється чернець і кат, гасильник думок і знання (Тулуб, Людолови, II, 1957, 593).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гасильник — гаси́льник 1 іменник чоловічого роду пристосування для гасіння полум'я арх. гаси́льник 2 іменник чоловічого роду, істота гаситель розм. Орфографічний словник української мови
- гасильник — -а, ч., заст. 1》 Пристосування для гасіння вогню (свічок, світильників і т. ін.). 2》 перен., розм. Те саме, що гаситель 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- гасильник — ГАСИ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Пристрій для гасіння полум'я (свічок, світильників і т. ін.). Пам'ятаєш, як у Діккенса дух Різдва часом сам себе гасильником накривав (Леся Українка); * Образно. * У порівн. Словник української мови у 20 томах
- гасильник — ГАСИ́ТЕЛЬ заст. (пристрій для гасіння свічок, світильників і т. ін.), ГАСИ́ЛЬНИК заст., ГАСИ́ЛО заст., ГАСНИ́К заст. Паламар.. час від часу позирав на нього якось чудно із-за бокових вівтарних дверець, помахуючи в руці лісковим гасильником (І. Франко). Словник синонімів української мови