Словник української мови у 20 томах

гвоздичники

ГВОЗДИ́ЧНИКИ, ів, мн. (одн. гвозди́чник, а, ч.).

Ряд стрічкових черв'яків, які паразитують у кишечнику деяких риб.

При перевезенні риби з однієї водойми до іншої необхідно перевірити рибу на наявність гвоздичників і не допускати заражених риб до інших водойм (з наук.-техн. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гвоздичники — -ів, мн. Рід нерозчленованих стрічкових червів.  Великий тлумачний словник сучасної мови