гвіздок
ГВІЗДО́К, дка́, ч.
Те саме, що цвях.
Поскупивсь ти цяцьки Прислать на свитину, – Присилай же гвіздки Забить домовину! (П. Гулак-Артемовський);
Шинелі, не вміщаючись на гвіздках, лежать просто на підвіконнях (О. Гончар);
Начепив картину на вільний гвіздок і відійшов на крок, щоб помилуватися своєю майстерністю (Л. Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)