гекельфон

ГЕ́КЕЛЬФОН, а, ч.

Дерев'яний духовий язичковий інструмент; баритоновий гобой.

Гекельфон звучить на октаву нижче за гобой. Його назва походить від прізвища німецького винахідника В. Геккеля (з наук.-попул. літ.);

Звук гекельфона співучий, виразний, носового тембру (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. гекельфон — -у, ч. Баритоновий гобой; звучить на октаву нижче від гобоя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гекельфон — (нім. Geckelfon) — дерев’яний духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Звучить на октаву нижче за гобой. Діапазон — від H до f2. Має широку мензуру і кулястий розтруб. Застосовується в оркестрі.  Словник-довідник музичних термінів
3. гекельфон — ге́кельфон духовий музичний інструмент, баритоновий гобой. Від прізвища німецького майстра-винахідника В. Геккеля.  Словник іншомовних слів Мельничука