Словник української мови у 20 томах

гемонський

ГЕ́МОНСЬКИЙ, а, е, розм.

Прикм. до ге́мон.

– Та й гемонський же кінь, як вискочить, як попре за ліс! (Панас Мирний);

Явдоха швидше та швидше тягла синка на край майдану, далі від гемонських спокус (О. Ільченко);

І попустила ж гемонська сила, щоб його Палазя та закохалась в роззяву! (Ю. Яновський);

– Це вже ми після війни третій раз парк садовимо, їдять гемонські кози! (Остап Вишня).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гемонський — ге́монський прикметник фам.  Орфографічний словник української мови
  2. гемонський — -а, -е, фам. Прикм. до гемон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гемонський — ГЕ́МОНСЬКИЙ, а, е, фам. Прикм. до ге́мон. Явдоха швидше та швидше тягла синка на край майдану, далі від гемонських спокус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 190); І попустила ж гемонська сила, щоб його Палазя та закохалась в роззяву! (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах
  4. гемонський — Гемонський, -а, -е Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Стор. МПр. 40. Гемонські діти. Мир. Пов. І. 146.  Словник української мови Грінченка