гемонський

ГЕ́МОНСЬКИЙ, а, е, фам. Прикм. до ге́мон.

Явдоха швидше та швидше тягла синка на край майдану, далі від гемонських спокус (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 190);

І попустила ж гемонська сила, щоб його Палазя та закохалась в роззяву! (Ю. Янов., І, 1958, 585);

— Та й гемонський же кінь, як вискочить, як попре за ліс! (Мирний, І, 1954, 175);

— Це вже ми після війни третій раз парк садовимо, їдять гемонські кози! (Вишня, І, 1956, 397).

Значення в інших словниках

1. гемонський — ге́монський прикметник фам.  Орфографічний словник української мови
2. гемонський — -а, -е, фам. Прикм. до гемон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гемонський — ГЕ́МОНСЬКИЙ, а, е, розм. Прикм. до ге́мон. – Та й гемонський же кінь, як вискочить, як попре за ліс! (Панас Мирний); Явдоха швидше та швидше тягла синка на край майдану, далі від гемонських спокус (О.  Словник української мови у 20 томах
4. гемонський — Гемонський, -а, -е Демонскій. — Употребляется какъ бранное слово. Не було тоді і чутки про ту гемонську вунію. Стор. МПр. 40. Гемонські діти. Мир. Пов. І. 146.  Словник української мови Грінченка