гендлювати
ГЕНДЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., зневажл.
Торгувати з метою наживи; спекулювати.
– Стрик жінки моєї був також гендляр І все гендлював баранами (І. Франко);
– Галицькі бояри чужинцям п'яти лижуть, продають рідну землю, гендлюють нею (А. Хижняк);
Є в мене купець і на канапу. Це один мій знайомий, він гендлює старими меблями (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)