гендляр
ГЕНДЛЯ́Р, а́, ч., зневажл.
Той, хто гендлює; спекулянт.
Його засудили колись турки на страту в Кам'янці за сварку з немирівським гендлярем (Б. Антоненко-Давидович);
В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі.., і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (М. Стельмах);
На розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)