гендляр
ГЕНДЛЯ́Р, а́, ч., зневажл. Той, хто гендлює; баришник, спекулянт.
Тільки на розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам (Хижняк, Тамара, 1959, 103);
В безхлібні часи можна було озолотитись на торгівлі.., і Січкар перевершив усіх місцевих гендлярів (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 34).
Словник української мови (СУМ-11)