гендлювати
ГЕНДЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., зневажл. Торгувати з метою наживи; баришувати, спекулювати.
— Стрик жінки моєї був також гендляр І все гендлював баранами (Фр., X, 1954, 233);
— Галицькі бояри чужинцям п’яти лижуть, продають рідну землю, гендлюють нею (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 290).
Словник української мови (СУМ-11)