генотеїзм

ГЕНОТЕЇ́ЗМ, у, ч.

Форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним богом.

Першим, хто застосував термін “генотеїзм”, був Макс Мюллер (з наук. літ.);

З генотеїзмом не варто сплутувати релігійно-філософське злиття всіх богів в одному певному, яке ми знаходимо в орфічних гімнах до Зевса (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. генотеїзм — -у, ч. Форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним Богом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. генотеїзм — [від грец. εις (ενός) – один, єдиний і θεός – бог] перехідна між політеїзмом і монотеїзмом форма релігійних вірувань, що визнає існування багатьох богів на чолі з одним верховним богом.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. генотеїзм — Форма вірувань, у яких одне з багатьох шанованих божеств займає в культі панівну позицію; посередній тип між монотеїзмом і політеїзмом.  Універсальний словник-енциклопедія