герець
ГЕ́РЕЦЬ, рця, ч., діал.
Герць.
Завзятий як перець, поки не вийде на герець (Номис);
Чоловік десь на морі. Він в бурю, в туман Йде на герець затято: рибалка він зроду! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)ГЕ́РЕЦЬ, рця, ч., діал.
Герць.
Завзятий як перець, поки не вийде на герець (Номис);
Чоловік десь на морі. Він в бурю, в туман Йде на герець затято: рибалка він зроду! (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)