геркулес
ГЕРКУЛЕ́С, а, ч.
1. Людина величезної фізичної сили й атлетичної будови тіла, що нагадує міфічного героя Геркулеса; силач.
Не всі [стародавні греки] були афродітами, геркулесами, аполлонами, але в них був ідеал краси, і вони бачили її в різних проявах (О. Довженко);
На спортивну арену вийшли сучасні геркулеси (з газ.).
2. міф. (з великої літери). Давньоримське ім'я героя давньогрецьких міфів Геракла.
На гравюрі невеликої вартості Геркулес, піднявши здорову довбню, замірявся на страшного лева, котрого зчавив рукою за горло (І. Нечуй-Левицький);
– От ти прийми чернецтво, стань на чолі єпархії і покажи, як треба жити пастирям, очисть од скверни істину... – І Геркулес не зміг би очистити ваші авгієві стайні! (Василь Шевчук);
* У порівн. Віталій Кличко бився як Геркулес, але переміг Ленокс Льюїс (Л. Костенко).
3. астр. (з великої літери). Сузір'я північної півкулі неба.
У скупченні галактик у сузір'ї Геркулеса з двохсот найяскравіших членів більше ста – це спіральні галактики, близько сорока – еліптичні, і решта – неправильні галактики (з навч. літ.).
4. Марка вівсяної крупи.
Впіймав [Дмитро Іванович] на хліб пару краснопірок, одну густірку, а далі й та риб'яча дрібнота десь поділася. Він .. кидав геркулес, але плесо було мертве (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)