геркулесів
ГЕРКУЛЕ́СІВ, сова, сове.
1. Власт. геркулесові (у 1 знач.), схожий на нього (здоров'ям, силою).
– Дозволь мені слово сказати, .. – сказав один із начальників монгольських, мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла (І. Франко);
М'язи кочегар справді мав геркулесові (М. Трублаїні);
Це був кремезний, геркулесової статури велет років двадцяти п'яти – тридцяти на вигляд, хоч насправді йому було лише двадцять (О. Авраменко).
2. Пригот. із геркулесу (у 4 знач.).
Геркулесова каша.
Словник української мови (СУМ-20)