германський
ГЕРМА́НСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до герма́нці 1.
Переклади, переробки, переспіви з стародавнього індійського, слов'янського .. й германського епосу; .. скільки їх! (П. Колесник);
З Паннонії пішли лиш лангобарди та ті з германських племен, що підлягали лангобардам чи, сказати б, були заодно з лангобардами (Д. Міщенко);
Народи германської групи, мова яких має подібні риси, населяють Північно-Західну Європу і частину Центральної Європи (з навч. літ.).
2. рідко. Прикм. до герма́нці 2.
Три осені був [Давид] у строку саме під війну германську (А. Головко);
Ходили в трудні дні Не в одній отій війні – І в турецькій, і в японській, І в германській стороні (А. Малишко).
Словник української мови (СУМ-20)