гестапо
ГЕСТА́ПО, невідм., с., іст.
Державна таємна поліція у нацистській Німеччині, що здійснювала масовий кривавий терор.
Кожна сім'я була поставлена під контроль, кожний крок був занесений у список гестапо (Ю. Бедзик);
Переді мною постали образи киян, що гинули в катівнях гестапо (С. Журахович);
Друзі попереджали Олену Телігу, що гестапо готує засідку на вул. Трьохсвятительській, де розміщувалася Спілка (з публіц. літ.);
* У порівн. Вимкніть, я прошу, хоч одненьку лампу, бо почуваюся, ніби в гестапо (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)