гестапівець

ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Співробітник гестапо.

За військовими частинами прийшли загони гестапівців (П. Панч);

Він спитав так, як гестапівці в старих радянських фільмах допитували підпільників і партизанських зв'язкових (А. Кокотюха);

Теліга вірила, що по війні Україна буде суверенна. Німці думали інакше, й Олену з товаришами розстріляли в Бабинім Яру. Один гестапівець згодом казав, що й між мужчин не бачив таких мужніх, як ця жінка (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. гестапівець — геста́півець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. гестапівець — -вця, ч. Співробітник гестапо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гестапівець — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
4. гестапівець — ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч. Співробітник гестапо. За військовими частинами прийшли загони гестапівців (Панч, В дорозі, 1959, 246); Радянську партизанку привели, вірніше приволокли, після її третьої втечі.  Словник української мови в 11 томах