гестапівець

ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч. Співробітник гестапо.

За військовими частинами прийшли загони гестапівців (Панч, В дорозі, 1959, 246);

Радянську партизанку привели, вірніше приволокли, після її третьої втечі. Рвані рани на руках і ногах,— гестапівці полювали на неї з собаками,— розпухле обличчя, вкрите синцями… (Жур., Вечір.., 1958, 244).

Значення в інших словниках

1. гестапівець — геста́півець іменник чоловічого роду, істота іст.  Орфографічний словник української мови
2. гестапівець — -вця, ч. Співробітник гестапо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гестапівець — ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Співробітник гестапо. За військовими частинами прийшли загони гестапівців (П. Панч); Він спитав так, як гестапівці в старих радянських фільмах допитували підпільників і партизанських зв'язкових (А.  Словник української мови у 20 томах
4. гестапівець — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика