Орфографічний словник української мови

гестапівець

геста́півець

іменник чоловічого роду, істота

іст.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гестапівець — -вця, ч. Співробітник гестапо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гестапівець — ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч., іст. Співробітник гестапо. За військовими частинами прийшли загони гестапівців (П. Панч); Він спитав так, як гестапівці в старих радянських фільмах допитували підпільників і партизанських зв'язкових (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. гестапівець — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика
  4. гестапівець — ГЕСТА́ПІВЕЦЬ, вця, ч. Співробітник гестапо. За військовими частинами прийшли загони гестапівців (Панч, В дорозі, 1959, 246); Радянську партизанку привели, вірніше приволокли, після її третьої втечі.  Словник української мови в 11 томах