геєна

ГЕЄ́НА, и, ж., книжн., рел.-церк.

Те саме, що пе́кло.

[Неофіт-раб:] Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш (Леся Українка).

◇ (1) Геє́на вогне́нна – пекло.

Коли твоє око тебе спокушає, його вибери й кинь від себе: краще тобі однооким ввійти в життя, ніж з обома очима бути вкиненому до геєни огненної (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Доведеться нам кипіти в казанах, у геєні вогненній (О. Донченко);

– Краще вже в геєні огненній скреготати зубами (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. геєна — геє́на іменник жіночого роду пекло книжн.  Орфографічний словник української мови
2. геєна — ГЕЄНА – ГІЄНА Геєна, книжн. Пекло, а також переносно: геєна вогненна. Тату, тут тісно! Дух мій в задумі, В грудях жевріє вічна геєна (П.Карманський). Гієна. Хижа південна тварина, що живиться переважно падаллю.  Літературне слововживання
3. геєна — -и, ж., книжн., церк. Те саме, що пекло. Геєна вогненна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. геєна — Пекло  Словник чужослів Павло Штепа
5. геєна — Міфічне місце вічних посмертних страждань грішників, назва якого походить від долини Єнном або Гінном, поблизу Єрусалима, де приносилися людські жертви Молоху, богові сонця, вогню і війни  Словник застарілих та маловживаних слів
6. геєна — геє́на (грец. γεεννα, з давньоєвр.) міф. пекло.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. геєна — ПЕ́КЛО (місце, куди, за релігійними уявленнями, потрапляють душі грішників), АД заст., ГЕЄ́НА книжн., ТА́РТАР міф. Немає у мене гріхів.. Чого ж би я в пеклі горів? (А. Кримський); Грім креснув, і дощ полився... В ад тягли... Козак моливсь...  Словник синонімів української мови
8. геєна — ГЕЄ́НА, и, ж., книжн., церк. Те саме, що пе́кло. [Неофіт-раб:] Ні, не покаюсь. Ти, старий, даремне мене геєною лякаєш (Л. Укр., II, 1951, 236); [Гаврило:] І коли ж погано будете бити шляхту, всі до одного підете в геєну вогненну (Корн., І, 1955, 219).  Словник української мови в 11 томах