гиденький

ГИДЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл.

Зменш. до гидки́й.

Скоріше б позбутися цього захисника, який носить в душі, напевне, тільки два почуття: пристрасть до чарки й гиденької помсти (М. Стельмах);

– Сподіваюся, сестрице, – з гиденькою посмішкою озвався Емріс, – ваша цнота не постраждала в цій халепі? (О. Авраменко).

Значення в інших словниках

1. гиденький — гиде́нький прикметник зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. гиденький — -а, -е, зневажл. Зменш. до гидкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гиденький — ГИДЕ́НЬКИЙ, а, е, зневажл. Зменш. до гидки́й. [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер — царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Голов., Драми, 1958, 106).  Словник української мови в 11 томах