гидитися
ГИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., чого, діал.
Гидувати.
Ноги його боліли і тряслися, але він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко);
Призвичаєний у вiйнах до подiбних i до гiрших ще образiв, в часi миру не любив їх i гидився ними, тому, не гаючись i не зважаючи на болото, вилiз iз своєї карети i пiдступив до трупа (Б. Лепкий);
Я чоловік такий, що жодної роботи не гиджуся – спочатку сміття з дворів вивозив, а коли припас кілька сотень золотих, то вдалося їх позичити під процент (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)