1. Словник української мови у 20 томах

гидитися

ГИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., чого, діал.

Гидувати.

Ноги його боліли і тряслися, але він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (І. Франко);

Призвичаєний у вiйнах до подiбних i до гiрших ще образiв, в часi миру не любив їх i гидився ними, тому, не гаючись i не зважаючи на болото, вилiз iз своєї карети i пiдступив до трупа (Б. Лепкий);

Я чоловік такий, що жодної роботи не гиджуся – спочатку сміття з дворів вивозив, а коли припас кілька сотень золотих, то вдалося їх позичити під процент (Р. Іваничук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидитися — ги́дитися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. гидитися — -джуся, -дишся, недок., діал. Гидувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гидитися — ГИДУВА́ТИ (відчувати огиду, відразу), БРИ́ДИТИСЯ, ГРЕ́БУВАТИ (ГРЕ́БАТИ), ГИ́ДИТИСЯ діал., БРИ́ДИТИ діал., ГЕ́РБУВАТИ діал., ГАНЬБУВА́ТИ діал. — Я вже одвикла й од м'яса й навіть не можу його їсти, бо чогось гидую (І. Словник синонімів української мови
  4. гидитися — Ги́дитися, ги́джу́ся, -ди́шся чим Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гидитися — ГИ́ДИТИСЯ, джуся, дишся, недок., діал. Гидувати. Ноги його боліли і тряслися, але він не міг перемогти себе, щоби сісти де-небудь у тоту нечисть та нехар, котрої гидився (Фр., І, 1955, 287). Словник української мови в 11 томах