гидливість
ГИДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж.
Властивість за знач. гидли́вий.
Все зле і гидке, що затаюється в чоловічій душі на самому дні, спливло наверх, знялося: і гидливість, і ненависть, і ще щось, чого Христя через хвилину сама злякалася (Панас Мирний);
Тасі стало прикро, у неї з'явився дивний настрій – суміш співчуття й гидливості (Л. Дмитерко);
Настя, забувши свою гидливість, обіймає і цілує зморщене, спалене сонцем обличчя (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)