гидливо
ГИДЛИ́ВО.
Присл. до гидли́вий.
Молодий панок .. гидливо кривив губи (С. Васильченко);
Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Ю. Збанацький);
– Тобі, мабуть, ліпше пристало б торгувати пивом, – глузливо поглянув [Чопик] на опасисту, мов кадуб, постать німця і гидливо чвиркнув крізь зуби (Є. Доломан).
Словник української мови (СУМ-20)