Словник української мови в 11 томах

гидливо

ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий.

Молодий панок.. гидливо кривив губи (Вас., І, 1959, 316);

Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Збан., Мор. чайка, 1959, 28).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гидливо — гидли́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. гидливо — Присл. до гидливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гидливо — ГИДЛИ́ВО. Присл. до гидли́вий. Молодий панок .. гидливо кривив губи (С. Васильченко); Бабуся сунула люльку під дах, гидливо витерла об рушник руки (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. гидливо — Гидливо нар. Брезгливо.  Словник української мови Грінченка