гидливість

ГИДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до гидли́вий.

Все зле і гидке, що затаюється в чоловічій душі на самому дні, спливло наверх, знялося: і гидливість, і ненависть, і ще щось, чого Христя через хвилину сама злякалася (Мирний, III, 1954, 100);

Тасі стало прикро, у неї з’явився дивний настрій — суміш співчуття й гидливості (Дмит., Розлука, 1957, 142);

Настя, забувши свою гидливість, обіймає і цілує зморщене, спалене сонцем обличчя (Тулуб, Людолови, II, 1957, 20).

Значення в інших словниках

1. гидливість — гидли́вість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. гидливість — Відраза, огида, бридливість, огидливість, гидування.  Словник синонімів Караванського
3. гидливість — -вості, ж. Абстр. ім. до гидливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. гидливість — ГИДЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. гидли́вий. Все зле і гидке, що затаюється в чоловічій душі на самому дні, спливло наверх, знялося: і гидливість, і ненависть, і ще щось, чого Христя через хвилину сама злякалася (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
5. гидливість — Гидли́вість, -вости, -вості, -вістю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гидливість — Гидливість, -вости ж. Брезгливость, чувство отвращенія. І гидливість, і зненависть. Мир. Пов. ІІ. 78.  Словник української мови Грінченка