гиркання
ГИ́РКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ги́ркати.
Він заглибився в свої ієрогліфічні картки і не звертав жодної уваги на .. гиркання господаря й притишене щебетання його дружини (Олесь Досвітній);
Уже багато разів обидві сторони – влада і опозиція – переконувались, що сліпе гиркання і люта ворожнеча не давали жодного результату (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)