глабці

ГЛА́БЦІ, ів, мн.

Легкі сани з кузовом, обшитим лубом.

– Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (Іван Ле);

Гетьман їхав у великих критих санях з слюдяними віконечками, всі решта – у санях відкритих, рожнових або глабцях (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. глабці — гла́бці множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. глабці — -ів, мн. Легкі сани з кузовом, обшитим лубом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. глабці — СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)...  Словник синонімів української мови
4. глабці — ГЛА́БЦІ, ів, мн. Легкі сани з кузовом, обшитим лубом. — Перед ким похвастаєш тоді сивим смушком на кожусі, добрим вигуляним конем у глабцях на Меланки? (Ле, Вибр., 1938, 85).  Словник української мови в 11 томах
5. глабці — Глабці, -ців или -бець ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. Н. Вол. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.  Словник української мови Грінченка