гланди

ГЛА́НДИ, гланд, мн. (одн. гла́нда, и, ж.), анат.

Піднебінні мигдалики.

Щойно я позбувся гланд, уперше після операції вийшов на роботу (В. Дрозд);

// розм. Запалення мигдаликів.

– Ще і лікарка сказала, що тобі до моря нужно [потрібно]. Гланди в тебе і носоглотка (В. Нестайко);

– Не знаю, Миколо Івановичу, в мене це щось останнім часом із носом. Сплю погано, ві сні задихаюсь. – Це в тебе гланди (С. Жадан).

Значення в інших словниках

1. гланди — гланд, мн. (одн. гланда, -и, ж.), анат. Піднебінні мигдалики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гланди — гла́нди [від лат. glans (glandis) – жолудь] поширена в побуті назва збільшених піднебінних мигдаликів.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. гланди — ГЛА́НДИ, гланд, мн. (одн. гла́нда, и, ж.), анат. Піднебінні мигдалики.  Словник української мови в 11 томах