Словник української мови в 11 томах

гланди

ГЛА́НДИ, гланд, мн. (одн. гла́нда, и, ж.), анат. Піднебінні мигдалики.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гланди — гланд, мн. (одн. гланда, -и, ж.), анат. Піднебінні мигдалики.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гланди — ГЛА́НДИ, гланд, мн. (одн. гла́нда, и, ж.), анат. Піднебінні мигдалики. Щойно я позбувся гланд, уперше після операції вийшов на роботу (В. Дрозд); // розм. Запалення мигдаликів. – Ще і лікарка сказала, що тобі до моря нужно [потрібно].  Словник української мови у 20 томах
  3. гланди — гла́нди [від лат. glans (glandis) – жолудь] поширена в побуті назва збільшених піднебінних мигдаликів.  Словник іншомовних слів Мельничука