гледичія
ГЛЕДИ́ЧІЯ, ї, ж.
Дерево родини бобових з парноперистими листками, дрібними зеленуватими квітками і розлогою ажурною кроною.
Звичайно на гілках гледичії є колючки: міцні прості або розгалужені (3–7, а інколи і 30 см завдовжки) (з наук. літ.);
Гледичія – одна з найбільш посухостійких деревних порід. Вона непогано росте і в південних посушливих районах України, де на споконвічно безлісних і часто засолених землях всі інші породи гинуть або ледве животіють (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)