глинистий

ГЛИ́НИСТИЙ, а, е.

Те саме, що гли́нястий.

Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (І. Франко);

– Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (О. Донченко);

Залежно від того, на якій гірській породі утворились ґрунти, вони можуть бути глинистими, піщаними або супіщаними (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. глинистий — гли́нистий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. глинистий — [глиниестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
3. глинистий — -а, -е. Те саме, що глинястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. глинистий — ГЛИ́НИСТИЙ, а, е. Те саме, що гли́нястий. Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (Фр., І, 1955, 142); — Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм...  Словник української мови в 11 томах