глинистий
ГЛИ́НИСТИЙ, а, е.
Те саме, що гли́нястий.
Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (І. Франко);
– Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (О. Донченко);
Залежно від того, на якій гірській породі утворились ґрунти, вони можуть бути глинистими, піщаними або супіщаними (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- глинистий — гли́нистий прикметник Орфографічний словник української мови
- глинистий — [глиниестией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і Орфоепічний словник української мови
- глинистий — -а, -е. Те саме, що глинястий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- глинистий — ГЛИ́НИСТИЙ, а, е. Те саме, що гли́нястий. Надворі почулося чалапкання, немов хто пробирається по глибокім глинистім болоті (Фр., І, 1955, 142); — Земля й справді глиниста, та коли до цього суглинку додати на ямку по два цебра чорнозему з перегноєм... Словник української мови в 11 томах